просвіт

-у, ч.

1) Проміжок, який утворюється між близько розташованими предметами; отвір у чому-небудь, щілина між чимсь, крізь яку щось проникає, проглядається і т. ін. || Вільний простір чого-небудь. || фізіол. Прохід між стінками судин, стравоходу і т. ін.

2) Світла смуга, пляма на темному тлі, утворена світловим променем.

3) Природне або утворене при насадженні вільне місце між деревами, кущами в лісі, саду і т. ін.

4) перен. Те саме, що просвіток 3).

5) Проріз між одвірками у дверях або між лутками у вікнах.

6) Те саме, що зазор.

7) Кольорова поздовжня смужка на погонах.